В Різдво дитинства хочу знову, Коли вистрибувало серце і душа, Як пов’язавши стрічку кольорову, В Різдвяну Ніч у церкву йшла.
В Різдво дитинства хочу знову, Де татко й мама зовсім молоді, В святкову одягнувши нас обнову, Неначе діти, тішились й самі…
В Різдво дитинства хочу знову, Де пахне сіно під обрусом на столі, Різдвяну Зірку як усі чекали нову, Колядували разом і дорослі, і малі…
В Різдво дитинства хочу знову, Кутя щоб мамина, вареники, узвар, Гирлянду хочу на ялинці паперову, Медовий пряник під ялинкою, як дар.
В Різдво дитинства хочу знову, Зимові радощі та навіть сніг із вати, Як домовлялися усі ще на Покрову, Куди підем колядувати й засівати…
В Різдво дитинства хочу знову, Де всі ялинки видавались до зірок, Що дарували казку різнокольорову, Коли до них робила й перший крок… В Різдво дитинства хочу знову, Там навіть хуртовини не страшні, Кінь іграшковий, що згубив підкову, Скакав магічно у моїм дитячім сні.
В Різдво дитинства хочу знову, Відчути щоб всю Магію Різдва, Одіти душу в мрію бурштинову, Оту дитячу, яку так і не знайшла…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1122 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
