МОЄ ЗАТЕМНЕННЯ
МОЄ ЗАТЕМНЕННЯ Моє затемнення, мабуть, Бо я не бачу навіть Сонця, А Зорі й душу вбережуть, Заглянувши в моє віконце. Давно ступаю навмання, Не вірю навіть в гороскопи, Бо й всі життєві надбання, Вже не готові на супротив. Моє затемнення, мабуть, Хоч просвіту того не було, Тому із долею змирюсь, Яка давно, немов, заснула… У Небі ще не розчинюсь, Не варто бо туди спішити, То ж знову силами зберусь, Заради того, щоб творити. Моє затемнення, мабуть, В безмежній вірі Божій Правді – Хоч вже дитинство не вернуть, Не йду до старості насправді… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 14.12.2020
Додав: Lilafea (14.12.2020)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1174
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
leskiv : Приєднуюся до ваших побажань усім українцям.
leskiv : Рада, що ви маєте таку чудову Музу.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
