Темінь, холод і негода…йде зимова ніч.
Ясноокий день за обрій виганяє пріч.
Та в тієї злої ночі змінюється тон,
Як із темного куточка виринає сон.
Сон, всміхаючись, танцює й кличе нас туди,
Де в алеях сонце світить і цвітуть сади.
Поки руки від утоми тихо й мирно сплять,
Душі наші з небесами стрітися спішать.
Щоб набратися енергій і небесних сил,
І віддати зранку в руки шал незримих крил.
Щоби руки світ міняли під акорд пісень
І щасливо зустрічали ясноокий день.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
:roze: