СОЛОНО-ЗГІРКЛИЙ РІК Ще рік тому його з надією стрічали, Та навіть свято вірили у магію нулів, Але солоно-згірклим видався 2020-й, Бо не одного й до могили він довів…
То ж допиваємо його, хоча солоний Від сліз гірких й розтоптаних сердець, Та віримо що вже прийдешній Новий, Нарешті смерті болям покладе кінець…
Спливають дні й останні вже години, Бо розчинився навіть в часі календар, На жаль, двадцятий прорідив родини, Забравши близьких у Небес Вівтар…
Цей рік минає, та про нього не жалкую, Так хочеться скоріш його переступить, Бо навіть в серці вже мелодій я не чую, Що дали б сил й натхнення далі жить…
Прощай двадцятий, відлітай подалі, А з нір мишиних краще вже не вилізай, З собою забери всі горесті й печалі, Але нікого з рідних більш не забирай!
Так хочу вірити, що Рік прийдешній, Буде привітнішим і до світу, й до людей, Щоб все минулось, наче день вчорашній, Й серця співали тільки з радісних пісень.
Та вдячна Богу що й в двадцятім було, Що сил давав все пережити та здолать, Адже без Волі Господа нічого не минуло, Та лиш на Нього можем й далі уповать!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1059 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
