Вт, 08.07.2025, 19:48
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1073]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [135]
Аудіовірші [49]
Українцям [2705]
Вірш-пісня [549]
Вірші про Україну [1485]
Вірші про рідний край [812]
Вірші про мову [227]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
Байка [107]
Загадки [16]
Верлібр [144]
Елегія [51]
Історичні вірші [289]
Вірш-усмішка [1009]
Вірші про сім'ю [402]
Вірші про рідню [154]
Вірші про жінок [666]
Вірші про чоловіків [115]
Вірші про військових, армію [219]
Вірші про Перемогу, війну [416]
Вірші про кохання [3434]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [60]
Вірші про професію [85]
Вірші про eмiгрантів [146]
Вірші в перекладі [714]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
Вірші про природу [1224]
Вірш-тост, вірш-привітання [122]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [25]
Релігія [342]
Щастя - ... [602]
Жінка - ... [265]
Життя... [4535]
Філософам [1315]
Громадянину [922]
Метафізика [159]
Опитування для Вас:
Дайте оцінку сайту української поезії
Всего ответов: 607

ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Життя...
 

...так більше не буде...

Притулитись і просто лежати,
У клубочок згорнутись, мов котик,
Обіймати і маму, і тата,
Відчувати закоханий дотик…
                    Пролітають роки навіжено,
                    І зникає дитинство в нікуди,
                    Спішимо, підганяєм, женемо,
                    Забуваєм…, так більше не буде…
Милуватися поруч красою,
Укривати цілунками втішно,
І щоранку букети з росою,
Щебетати щовечора ніжно…
                    За годиною лине година,
                    Видихають емоції груди,
                    І не чує байдужо людина,
                    Без бажання…, так більше не буде…
Біля вас пригорнувся клубочок,
Аж муркоче до тата і мами,
Я не знаю відвертіших очок,
І щасливіше миті між вами…
                    Та хвилина хвилину лоскоче,
                    Підкидає в відносини блуду,
                    Ніби заздрісно в вухо шепоче,
                    Не зважати…, так більше не буде…
Народившись, зростаючи, йдучи,
Наздогнавши омріяну долю,
Саме ми свого щастя ведучі,
Воно нашу виконує волю…
                    То ж плекайте взаємини ревно,
                    Не розтративши ані секунди,
                    Ці слова я пишу не даремно:
                    Памятайте…, так більше не буде…
 

Додав: Nemo (04.01.2021) | Автор: © Олександр Лавренчук
 
Розміщено на сторінці: Життя..., Nemo

Поділіться цією публікацією у Фейсбуці:

Переглянули твір - 1300 чол.
 
  
  у Вас # закладок

Автору за твір:

 



Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
avatar
0
1 leskiv • 11:35, 04.01.2021 [Лінк на твір]
hands
avatar
0
2 nasvictor • 17:18, 06.01.2021 [Лінк на твір]
так і є....


Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
avatar


ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
leskiv: Дякую

kraynyuk46: Дякую за вірш. hands Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу!  :s-

kraynyuk46: Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,

leskiv: Дякую.


     


Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)

    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com


НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz