Живемо в одній ілюзії,
Мов статуї Стоунхенджу,
І ходимо мнимими друзями,
І вийти боїмся за межу…
=====================
Намрієм ціну приємності,
В окрасах із Тадж-Махалу,
Не важить, що без взаємності,
Не раз почуття жахали…
=====================
В байдужості до відвертості
Виводим Китайські мури,
І бачачи наші впертості,
Втікають від нас амури…
=====================
Піщані будуємо замки,
До кшталту Ангкор Уоту,
Збираєм чеснот уламки,
Без сьомого свого поту…
=====================
Хапаєм наосліп зорі,
В уяві – велична Петра,
Та в кожнім буденнім спорі,
Не здатні ступити й метра…
=====================
Волаєм, що мало маємо,
З купюр бережем музеї,
Злиденних не помічаємо,
У власному Колізеї…
=====================
До Андів на Мачу-Пікчу,
Хоч раз, та, таки, злітаю,
Віддам, не віддам, - позичу,
Без совісті – не картає…
=====================
Ховаємо власну душу,
У Гізі, на Чичен-Іці,
Не гірше, я хочу, мушу,
Ну й хай ці бажання – ниці…
=====================
І падаєм часто молячи,
У ноги Христу-Спасителю,
Та тільки чи дійсно боляче,
Щоденному інста-жителю?...
=====================
Хто марить ставати кращими,
Без прагнення ношу нести,
З ілюзіями ледащими,
Не бачити Евересту…
=====================
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1139 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")