ВЖЕ НЕ ХОЧУ ЗИМИ Вже не хочу Зими і не хочу морозів, Знов й холодні дощі струни рвуть у душі, Але Лютий лихий ще стоїть на порозі, Ні хвилини, ні дня не відпустить Весні…
Нечепура такий – то дощить, то морозить, То він снігом кружляє, то з вітрами гуде, Завмирають похмуро бурульками сльози, Лютий, геть невгамовний по місту бреде...
Навіть градусник стукає в шибку бува, Коли знов в завірюху промерзає й шкала, В нас такі синоптично-недолугі дива – То сніги, то відлига, то мороз, то сльота…
Вже не хочу Зими і не хочу морозів, Щоб не було дощів, чи снігів поміж нас, Бо бруньками налиті гілки верболозів – Почуттів та Весни настає слушний час…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.
у Вас