ЧОРНИЙ ВОРОН Знов Чорний Ворон у душі вселивсь… Свої думкам диктує, мрії та бажання, Так ніби крові вдосталь не напивсь, Розбивши серце вщент клюванням…
Тому, мабуть, так чорно навкруги, Навіть сніги, чомусь, зуміли чорніти, Щоб кладку ту я не зуміла перейти, Туди, де в радості могла б ще жити…
Той Ворон знову понакаркує біди, Чомусь ніяк не може вгомонитись, Але на путь оту ступлю й серед зими, Котра веде, щоб щастям окропитись…
Не каркай Вороне, мій слух – це не твоє Тому підступні звуки і душею не почую, Візьму той Хрест важкий, що Бог мені дає, Та мовчки на свою Голгофу помандрую…
Хоч Чорний Ворон у душі вселивсь, Та знаю, як його насправді подолати, Бо за життя мій розум вже навчивсь, Як чорноту оту в молитві розтоптати…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Чи правильно зрозумів вас: образ риби може символізувати душу, що звільнилася від земних обмежень, або ж саму пам'ять, що нарешті знайшла спосіб проявитися.
у Вас