СУМНО...
СУМНО… Вік за обрій летить сумно… Хоч на дворі вже майже весна, Навіть серце якось безшумно, Відчеканює ритм життя… Всі літа промайнули сумно, Половина їх, чи й кінець – Загубивши десь фарт бездумно, Свій несу до Небес вінець… День завершився майже сумно, А що завтра підкаже хто..? В моїх мріях якось сумбурно, Наче стукає сніг в вікно… Вже й думкам в голові сумно, Хоч шукаю в них позитив, Щось міняти вже не розумно, Бо ніхто про це й не просив… Прожила на землі сумно, Не відчувши напливу див, Я любила життя безумно, Хоч для щастя забракло сил… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 18 . 02 .202 1
Додав: Lilafea (18.02.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1189
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 