СУМНО...
СУМНО…
Вік за обрій летить сумно…
Хоч на дворі вже майже весна,
Навіть серце якось безшумно,
Відчеканює ритм життя…
Всі літа промайнули сумно,
Половина їх, чи й кінець –
Загубивши десь фарт бездумно,
Свій несу до Небес вінець…
День завершився майже сумно,
А що завтра підкаже хто..?
В моїх мріях якось сумбурно,
Наче стукає сніг в вікно…
Вже й думкам в голові сумно,
Хоч шукаю в них позитив,
Щось міняти вже не розумно,
Бо ніхто про це й не просив…
Прожила на землі сумно,
Не відчувши напливу див,
Я любила життя безумно,
Хоч для щастя забракло сил…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
18 . 02 .202 1
Додав: Lilafea (18.02.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1187 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА