ЗНОВУ ТИ...
ЗНОВУ ТИ… (Пам ’ яті синочка Степанчика ДН 24 березня 1997р) Ось знову березень і ти… Маленький і такий дорослий, Приходиш смутком в мої сни, Весняним цвітом низькорослим… Твій погляд бачу в Небесах, Немов блакитні два озерця, Слова німіють на моїх устах, Коли від болю рветься серце… Тебе у хмарах Ангел колихав, Коли в могилу тіло опустили, В житті нікого ти не покохав, Бо і до школи вранці не водили… Роки летять шалено, стрімголов, Вже знову день твій наступає, Та не позбутися ні сліз, ані оков, Що болем втрати серце розриває… Тому я, мабуть, закохалася в моря, Бо в них твоїх очей ясні глибини, Хоча давно пішов з цього життя – Моя назавжди люба ти дитина… Ось знову березень і ти… Як той промінчик, що з ’ явився, Усім добавив ніби йоту чистоти, Але відразу ж з Богом поріднився… З тих пір, синочку, ти у Небесах, Твоя домівка там й твоя країна, Нестерпним болем у душі сльозах, В мені назавжди залишилася руїна… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 10.03.2021
Додав: Lilafea (10.03.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1257
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : Так, маєте рацію, що справжня людяність у малих речах, які вимагають великої внутрішньої роботи. А ще людяність - це свідомий вибір простоти, доброти
Nemo : бо справжнє почуття - лише у єдності і взаємності... дякую Вам...
klavysjka : А мова насправді є словесною зброєю, яку боїться ворог.
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Не кожному таке до вподоби і не в кожного така думка та ставлення до України, до рідної землі, до солов'їної, на превеликий жаль, не дивлячись на страшне буремне сьогоденн
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас