А МОРЕ ПЛАКАЛО...
А МОРЕ ПЛАКАЛО… А Море плакало страждало, Солоне з горя та від сліз, За обрій Сонце як сідало, То Вітер ту печаль приніс. А Море плакало беззвучно, Тонуло в власній глибині, Хоча і посміхалось штучно, Сповите мороком брехні… А Море плакало, як діти, Скликало чайок з висоти, Щоб потайки погомоніти, Омивши душу від біди… А Море плакало буденно, Мов сповідаючись комусь, Хоч захлинається щоденно, Наперекір й собі, чомусь… А Море плакало пінилось, Кричало стогоном навсхлип, Немов саме на себе злилось, Згасало наче смолоскип… А Море плакало журливо, Благало Господа про Рай, Та хвилі мчали безупинно, Його накривши мов вуаль… А Море плакало невтішно, Про безталанність на віки, Змиваючи печаль торішню, Так відмолило і мої гріхи… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 11.03.2021
Додав: Lilafea (11.03.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1300
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 