Так хочу щастям заразитись, Його рознести геть усім, А поки будемо молитись, Щоб відвернув Бог ворогів…
Бо знову «вірус» наступає, Смерті кольчугою брящить, На край мій рідний зазіхає, Де Господа могутній щит.
Які навчання в карантині, Нащо розмови з чужаком..? Хто мову рідну викривляє, Не вартий бути вожаком…
На жаль, керує нами «вірус», Той, що з «короною» шута, Читає, мов жує папірус – Викривлює й свої уста… Давайте карантин для мови, Влаштуєм на своїй землі, Щоб ворога здолати змову, Очистившись від чортівні…
Якби ж нам вірусу любові, Кохання, щастя й теплоти, Щоб всі були навкруг здорові, Та сповнені лиш доброти…
Де втома тільки від цілунків, Гарячка лиш від почуттів, Задишка й захват від дарунків, Щоб й кашлянути не посмів…
У ритмі пульсувало б щастя, Сопливих не було б ніде, А сатурація хай вдасться, Що й на бігу не підведе…
Аптеки фрукти-вітаміни, Лиш продавали на столах, Ніяких вірусів й адміни, Щоб не побачили в компах…
Якби створити карантини, Від бруду вірусів й сміття, Простори Неньки-України, Воскресли б знову до життя…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
Вітаю Вас з Новим 2026 роком! 
