ОДИНОКИЙ ЧОВЕН
ОДИНОКИЙ ЧОВЕН… Одинокий Човен на хвилях, Мов примара мого життя – Це Душа загубивши крила, Так пливе до Небес одна… Недоступна Човнові пристань, Де немає штормів й вітрів, Хоч подолана болем відстань, Не дістатись нових світів… Не єднатись Човну із Небом, Хоч для нього віддав життя, Подолавши шляхи не з медом, Вік на спад йде у небуття… Бо веслують чужі рибалки, Нав ’ язавши лиш власну путь, То ж ні Мавки, а чи Русалки, Від загибелі не спасуть… Одинокий Човен на хвилях, Вщент розіб ’ ється у пітьмі, Наче піна морська в прибоях, Розірветься Душа в мені… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 30 .04.2021
Додав: Lilafea (30.04.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1261
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 