ДУШІ МОЄЇ ПАПОРОТІ ЦВІТ
ДУШІ МОЄЇ ПАПОРОТІ ЦВІТ В душі глибоко ниє Папороті Цвіт, У Ніч Купальську де проріс неначе, Карбує болем досі мій нещадно вік, То заспіває часом гірко, то заплаче… Чомусь судилось народитися вночі, Коли у Папороті розгулялись чари, Тому шляхи життєві звивисто-круті, А в серці часто скупчуються хмари… Можливо світ мій зачаївся у лісах, На крутогорах, чи пласких глибинах, Бо все, що мріяла залишилося в снах, В фантазіях, уяві та віршів картинах… Для чогось я прийшла у це життя, Купальська Ніч чомусь мене обрала… Щоб душу грішну розривали каяття, За почуття, що моя доля розтоптала… В душі глибоко ниє Папороті Цвіт, Бо він цвістиме і коли мене не стане, Не знаю скільки ще судилось мені літ, Але життя моє безслідно не зів ’ яне… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 12.05.2021
Додав: Lilafea (12.05.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1135
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 