ЛІТАЮ
ЛІТАЮ Я літаю допоки мрію, Бо душа ще в мені кричить. Йду життям своїм, як умію, Доки серця струна бринить… Мені крила вручила доля, А Господь дарував шляхи, Моїм злетам потрібна воля, Бо для рабства не маю сил… Хай ведуться лихі розмови, Що бажають мене спинить, Не прощаю і рідним змови, Коли прагнуть мій дух убить… Я дозволю собі літати – В піднебесся, чи знову вниз, Бо святою не мрію стати, Не шукаю коштовних риз… То ж не слухатиму безкрилих, Що ламатимуть й норов мій, Бо з потоком думок зогнилих, Крил не мають для власних мрій… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 1 6 .07.2021
Додав: Lilafea (16.07.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1551
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ virchi : Вірш дихає вдячністю і новонародженою радістю. І справді, кожен день - як Божий дар.
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 