РУДОВОЛОСА… Рудоволоса знову тліє Осінь… Плаксива надто, не привітна і сумна, Оділа душу в почуття холодно-босі, Щоб в серці болем обірвалася струна...
Рудоволосу Осінь ми чекали, Благословення щоб укутала плащем, Мов поїзди спустошені й вокзали, Чекають нових пасажирів під дощем…
Руда, потворна, злобно-підла ворожея, Дощем надії всі розбивши об асфальт, Мелодія, немов, Вольфганга-Амадея, Соната Моцарта, що не пізнала шпальт…
Рудоволоса стукається Осінь… Приймаєм серцем, хоч не чепурна, Розвієм сум в мелодій безголоссі, Для щастя вип’єм Осінь цю до дна..!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
до репутації! Дякую за цей осінній вірш!
