МЕНІ НАСНИЛАСЯ ЛЮБОВ Мені, чомусь, наснилася любов… Така безмежна, вірна та взаємна, Що проросла у душу й навіть кров, Як частка серця вічна невід’ємна…
Кохання снилося реально-неземне, Таке, що навіть молодість вернуло, Безумне, чисте, та шаленіюче-чумне, Про яке людство ще, мабуть, не чуло…
Наснилось в щасті що купалась не одна, Тонула в мріях що солодкі аж до млості, Пірнаючи, часом торкалась навіть дна, Чи знову піднімалась в високості…
То ж знов мені наснилася любов, Що переплетена з палким коханням, Без обіцянок зайвих й золотих оков, Але освячена лише Небес Вінчанням…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1819 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
