НЕМОВ У ЧОРНІМ ЛІСІ...
НЕМОВ, У ЧОРНІМ ЛІСІ
Живу, немов, у Чорнім Лісі,
Панує Чорний Ворон де,
Там й горобців нема у стрісі,
Де вік мій в темряві пливе…
Усе життя шукаю стежку,
Щоб вибрести на білий світ,
Мов діамантову сережку,
Яка б не додавала літ…
Крокую в холоді злиденнім
Душею гострою, мов ніж,
Що заблукала в лісі темнім,
Немов жебрачка босоніж…
Не бачу просвіту й світанку,
Довкола ліс глухих проблем,
Мов ніч розвісила фіранку,
І над життєвим Кораблем…
А Чорний Ворон, як принада,
Що має владу над життям,
Немов прощальна канонада,
Поміж гріхом та каяттям…
Живу немов у Чорнім Лісі,
Та Божу Волю не клену,
Хоч й помиратиму на пласі,
Свій Хрест покірно донесу…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
26.10.2021
Додав: Lilafea (26.10.2021)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1699 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА