минає біль,
і, у розбите серце,
все ж можна віру
теплу й ніжну влити,
бо Бог зневірених
приймає радше,
а, зрадників наказує добром,
дає водиці чистої він натще,
підступних зради відкида,
мов той металолом.
Він -далі Бог
для зрадників і чесних,
але дари дає окремо й різні:
прости нещасним зрадникам
поки не пізно,
несправедливість їхня
викувала в тобі
волю залізну,
і, їхні хитрощі та підлості-
даремні,
твоя стежина- світла,
їхні- темні.
Іван Петришин
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1458 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
