ВІДЛІТАЄ ОСІНЬ Вже Осінь знову відлітає, Крилом багряним лопотить, Життя, мов листя вигорає, Спішить, щоб вік мій вкоротить…
Весна ще в серці пломеніє, Пожовклим килимом в душі, Та молодість уже сивіє, Мов паморозь на спориші…
Вже Осінь знову відлітає, Танцюючи прощальний вальс, Всі мрії в смуток огортає, Як в персональний аусвайс…
То ж знову виглядаю Зиму, Різдвяну казку, мабуть, жду, Чи новорічну магію незриму, Що в неї новий сенс вкладу… Вже Осінь знову відлітає, Думками лине в Небеса, Любов, Надію й Віру обіцяє, Що воскресять моє життя…
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1242 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
