ПРОКЛЬОНИ ВБЕРІГАЮТЬ
ПРОКЛЬОНИ ВБЕРІГАЮТЬ
Мене прокльони вберігають,
Незримо спокій стережуть,
Від світу всього закривають,
Заслін від злого надають…
Хто проклинає, навіть мовчки,
Змивають не один мій гріх,
А чи й провину відпускають,
Серце і душу вдівши в оберіг…
Коли летять болючі стріли
Чи лихослів’я, чи лихих образ,
Що від нахабства знахабніли,
Будують крил моїх каркас…
Щоб я могла отак злетіти,
Молитвою в Господній Рай,
Щасливими були щоб діти,
Коли й піду за небокрай…
Усі гріхи малі й великі
Прокльони змиють із рідні,
Мій рід щоби Небес Владика,
Благословив хоч на землі…
© Іванна Осос
#поезія_Іванна_Осос
08.02.2022
Додав: Lilafea (08.02.2022)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1373 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : А инасправді і бачать, і чують.. та споглядать. Єдине, мабуть, забувають, що їхня хата не скраю, а й наступна після нашої...
klavysjka : На превеликий жаль... Тиша насторожую. лякає...
klavysjka : Щиро дякую! Так авоно і є. Любов і ненависть... Ніколи про таке не могли й подумать...
klavysjka : Це правда. Так воно і є. Навчились переглядати цінності життя
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА