ПРОКЛЬОНИ ВБЕРІГАЮТЬ
ПРОКЛЬОНИ ВБЕРІГАЮТЬ Мене прокльони вберігають, Незримо спокій стережуть, Від світу всього закривають, Заслін від злого надають… Хто проклинає, навіть мовчки, Змивають не один мій гріх, А чи й провину відпускають, Серце і душу вдівши в оберіг… Коли летять болючі стріли Чи лихослів’я, чи лихих образ, Що від нахабства знахабніли, Будують крил моїх каркас… Щоб я могла отак злетіти, Молитвою в Господній Рай, Щасливими були щоб діти, Коли й піду за небокрай… Усі гріхи малі й великі Прокльони змиють із рідні, Мій рід щоби Небес Владика, Благословив хоч на землі… © Іванна Осос #поезія_Іванна_Осос 08.02.2022
Додав: Lilafea (08.02.2022)
| Автор: © Іванна Осос
Розміщено на сторінці : Життя...
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1386
# закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
НАЙПОШИРЕНІШІ КЛЮЧОВІ СЛОВА
у Вас 