Чи легко з клітки випустити пташку?... Одного пальця, наче, майже доста… Насправді – ні, це дуже, дуже важко… Не в пальці – суть, з душею – все не просто… Навколо світ – для неї не відомий… Підступні люди, яструби і пастки… Завжди здавалось, лише ти – свідомий… Як жити їй, за що чекати ласки… Не втримаєш, коли вона тріпоче… І ніби – спів, а ноти – тихі, кволі… Так, мало хто у клітці жити хоче… Але не кожна житиме на волі… Беру до рук, тепло від серця краю… Бажаю сил сягнути аж до неба… Добра і радості – утілення без краю…. До мрій, пташино, долетіти треба… Я на вікні лишу… відкриту клітку… Прокинувшись, вслухатимусь у тиш… А осінню, зимою, навесні і влітку… Чекатиму…, а раптом – прилетиш…
Гарні душевні роздуми, та я так люблю волю, що волію нікого не тримати в клітці чи на ланцюзі. Всяка живність яка є в нашому дворі бігає вільно. В житті буває всяке. Коли наші хлопці були ще малими, то приходилось лікувати їжачків, горобців і ворон, але все це було короткий час і ми знову випускали їх на волю.
вірш, насправді, і про те, що описуєте Ви... але приємно, що читачі у мережах кожен по-своєму його сприйняли, як про близьку людину, кохану чи навіть душу... суть же не у клітці...
Насправді дуже не готові більшість жити на волі. На волі від чужих стереотипів, патернів, від власного его. Бути вільним від усього чим ти не є. Найважче відпустити себе не дивлячись на страхи і т.п.
Про щось близьке, своє. Що ми цінуємо, те в що ми вклали своє щось, частинку піклування, знань, вмінь... І по суті,важко відпустити цю частинку себе в світ. Так буває з батьками і дітьми. З вчителем, в чомусь в житті, і учнем. Насправді, нам важко відпустити себе. Дозволити і прийняти, що більше не піклуватись, не берегти, дозволити йти своїми, хай навіть невпевненими, але власними кроками. Відпустити себе від частинки себе в чомусь іншому чи комусь...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
