Не розставляй для когось липкі пастки, бо не розплутаєш ти потім і третин…
В однім саду приживсь павук-косарик, Напозичав тенета відчайдух, Він всім казав при зустрічі: «Я – Царик» І обплітав він ніжно сонних мух… Потримає у тинні, випускає, На ниточки чіпляє мережу, Посмикає, новеньких приласкає, «Я вас люблю», - шепоче, - «Бережу»… І все його гнітило: мало, мало, Ніщо лапатому не віяло біду, Крім павоті його не переймало, Бо мухи липли й липли у саду… Та раз до саду увірвався вітер І павуку, приставивши багнет, Спитав: «Я мухам крила щойно витер», «А ти з своїх чи вилізеш тенет?»... І павучок проскиглив: «Я ж – косарик», «А як мій трон без вірних сонних мух?» «Це знову працювати має Царик?» «Який же ти жорстокий муходмух»… А висновок з цієї віршо-казки - Простесенький, як сітка павутин: Не розставляй для когось липкі пастки, Бо не розплутаєш ти потім і третин…
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
