Останніх слів іще я не сказав...

Останніх слів я поки не сказав,

Хоч, може, вже на них чекають  люди,
Туманить зір іще мені сльоза

І серце неспокійне б'ється в грудях.

Мовчати не примушуйте мене

І вказувати ходжену дорогу, -

Якщо в житті обходити бічне,

То, певно, не помітиш головного.

Мені від вас не дітися ніде

Допоки вітер темряву колише.

Поки сіяння місяця бліде

Стікає з неба молоком у тиші.

Немов дитина, вірю у дива,
І в мріях вже позбавився від скрути.

Так хочеться сказати вам слова

Ті, що давно ви хочете почути.

Я не сяйну, мов блискавка,  вночі.

За небозводу не сховаюсь дверці.

Злечу, як сонце, я у  височінь

І повернусь теплом у кожне серце.