Сидить солдат в окопі і співає.
А дощ іде на руки, на лице.
Працює вража техніка за гаєм.
Стискається загарбників кільце.
А хлопець виливає в пІсні тугу.
Він молодий, ну, зовсім ще дитя.
Йому би треба гульки і подрУгу,
А мусить, бідний, втратити життя.
Чому, чому така несправедливість?
Одні в розкОшах тринькають життя,
А іншим доля не дає можливість
Побачити щасливе майбуття.
Глибока ніч окопи огорнула.
Мигтять в байдужих небесах зірки.
Випльовують вогонь сталеві дула.
Вітчизну захищають юнаки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.
у Вас 
0
