Сидить солдат в окопі і співає.
А дощ іде на руки, на лице.
Працює вража техніка за гаєм.
Стискається загарбників кільце.
А хлопець виливає в пІсні тугу.
Він молодий, ну, зовсім ще дитя.
Йому би треба гульки і подрУгу,
А мусить, бідний, втратити життя.
Чому, чому така несправедливість?
Одні в розкОшах тринькають життя,
А іншим доля не дає можливість
Побачити щасливе майбуття.
Глибока ніч окопи огорнула.
Мигтять в байдужих небесах зірки.
Випльовують вогонь сталеві дула.
Вітчизну захищають юнаки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
