Життя- ніби ріка або струмок,
Неначе клас, де жде тебе урок,
Прийшов і привітався, і пішов-
Байдужість, ненависть, любов.
Коли народження, не кожен просить вас,
Коли біда, усім всі сповіщають,
Чому складається отак,
Мабуть, не знають-
Терплять, сміються і кохають.
Хтось вірить брехунам,
А хтось- п'яни`цям,
Хтось рум'янить губи і лиця,
Хтось поважає, хтось від вас втікає,
Вода життя спокійно пропливає.
Щось хтось у тебе відібрав,
Хтось підло бив, накинувшись на тебе,
І мав за свідка ти одне лиш небо.
Так, іншим треба, а тобі не треба.
Всі хочуть щастя, радості і задоволень,
І забувають, що кожен нaродився голим...
Прийшли, взяли і залишили...
Віддайте те, що хочуть,
І не тратьте сили.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
virchi: Навіть у найкращих місцях душа тягнеться до рідної землі. Війна змусила людей залишити домівки, але серце залишається прив'язане до України. Вірш схожий на голос української діаспори воєнно
у Вас 
ще раз дякую