Народжена в країні, якої вже немає...(частина друга)
Народжена в країні,
Якої вже немає,
Гадаю, що не буде,
Напевно, на віки.
А думка мимоволі
У спогади пірнає,
Вихоплюючи звідти
Минулого шматки.
Нарешті край поклали
Так званій "перестройці".
Розділена країна.
Обдурений нарід.
І знов біля "Корита"
Колишні комсомольці,
А може, комуністи -
Весь мафіозний рід.
А батько мій радіє:
"Вкраїна незалежна.
Ото вже заживемо
У рідній стороні.
Звільнилася, сердешна.
Здійснилась моя мрія."
Але чомусь бентежно,
Нерадісно мені.
Аж тут заполонили
Країну нагло-сакси,
Давай дурити знову
Затурканий народ.
Продажну знать купили
За дядька Сема бакси.
А пенсія - копійка.
Рятує мій город.
Важка стареча доля.
Збираюся до бога.
А може. і до Чорта.
Це вже як пощастить.
Вітчизна у неволі.
Війна. Рашистів орди
Посунули, щоб знову
Народ мій уярмить.
Та будьте ви прокляті
Навік, усі чужинці,
За те, що запалили
Страшний вогонь війни!
Згорають в ньому, гинуть
Нещасні українці
Під оплески Європи
І регіт Сатани.
Народжена в країні,
Якої вже немає.
Гадаю, що не буде,
Напевно, на віки.
Та я не називаю
Оту країну раєм.
Про неї виникають
Важкі, сумні думки.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1345 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
