Маленький хлопчик бавився із татком...
Пищав... Кричав... Радів на цілий світ...
А поруч інший ... Татовий найкращий...
Найрозумніший... Найдорожчий син...
Тільки от погляд... Наче в сотню років...
Німа сльозинка по щоці пливла...
Бо його татко був найкращим в роті...
Найкращий татко... Був...тепер нема...
І серденько дитяче лиш тріпоче...
Не розуміє... Що зробив не так...
Наче ж слухняний і молився проти ночі...
Чому ж найкращого на Небо Бог забрав?..
Стільки питань й таких очей дитячих...
І чистих рік із тих дитячих сліз...
І кожен до Небес питає за що?
Чому найкращого татуся не вберіг?
Коли ж кінець? Межа? Ще скільки болю?
Скількох забрати має в інший світ?..
Це плата за майбутнє наше? Волю?..
Чи плата за байдужість довгих літ?..
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас