а, все починалось добре:
була й любов, і повага,
а, потім усе змінилось:
відчудження і зневага.
а, потім: у мене все є,
а, ти, тут- ніхто,
почався трагічний цирк,
як у Шапіто.
і- обзивання, і- обминання,
і- виселяння, й- невизнання.
і- погляди так, наче ти-свиня.
нарощування грошей, капіталу:
все- мало, мало, мало, мало...
уже не йшлося про любов,
уже не йшлося про повагу,
лиш треба було мать відвагу-
піти, подітися, пропасти,
бо- не такого племені і масти.
тепер, прощання - в молитвах:
забути зле і все простити,
вазонки з квітами підлити,
і просто бути й жити
заради когось, і допомагати-
не так важливо усе мати.
усе ж бо можна спростувати,
але - для чого, і- кому?
хтось розпочав свою зиму,
у когось совість заржавіла.
хтось зневажати вміє вміло.
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 734 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
