Чи можна пускати
В цей світ непотрібну дитину,
Не дати любові,
Вважати за прикрий тягар?
Є мудрі поради.
Одна з них: най краще загине
Той, ще не готовий
Себе захищать, Божий Дар.
Є різні причини,
Що змушують жінку вбивати
Оту нещасливу
Істоту в утробі своїй.
А що, як дитина
Народиться й буде гадати,
Що несправедлива
Судилася доленька їй?
І буде страждати,
Не маючи гідної долі,
Клястиме шалаву
За те, що життя їй дала.
Погляньте: солдати
Лежать, ніби дрова у полі.
То мати-держава
На смерть їх усіх прирекла.
Вони народились,
Неначе в нелюбої нені.
Їм гідно б зустріти
Старіння у колі сім"ї,
Але опинились
В могилі, або полонені.
Небажані діти
Не прийдуть у рідні краї.
Не треба судити
Жінок за гріхи первородні,
За те, що вбивають
Свій, ще не народжений, плід.
Непрохані діти
Тернисті дороги Господні
У муках долають.
Жорстокий до нЕлюбів світ.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас