Я живу у війні.
Стан цей дуже незвичний
І, здається мені,
Він тепер вже довічний.
Не забуду ніяк
Всі жахливі картини.
Ця війна хижий знак
Залишає в людини.
Бачу, ніби у сні,
Білий шлейф від ракети.
Раптом світ потемнів.
Боже милий мій, де Ти?
Де мої діточки,
Де сім"я, де хатина?
Всюди трупів шматки.
Замість хати - руїна.
Ген, біжать по стерні,
Мов мурахи, солдати.
Мить і...Вибух! Рідні
Вже нема що ховати.
Боже! Ти допустив
Нечестивців до влади!
Ця війна - лейтмотив
Божевілля багатих.
А невизначеність
Не дає засинати.
Вража витонченість
Нищить душу завзято.
Я живу у війні,
У страху і сум"ятті.
А думки - руйнівні,
Як вуглини в багатті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас