Я живу у війні.
Стан цей дуже незвичний
І, здається мені,
Він тепер вже довічний.
Не забуду ніяк
Всі жахливі картини.
Ця війна хижий знак
Залишає в людини.
Бачу, ніби у сні,
Білий шлейф від ракети.
Раптом світ потемнів.
Боже милий мій, де Ти?
Де мої діточки,
Де сім"я, де хатина?
Всюди трупів шматки.
Замість хати - руїна.
Ген, біжать по стерні,
Мов мурахи, солдати.
Мить і...Вибух! Рідні
Вже нема що ховати.
Боже! Ти допустив
Нечестивців до влади!
Ця війна - лейтмотив
Божевілля багатих.
А невизначеність
Не дає засинати.
Вража витонченість
Нищить душу завзято.
Я живу у війні,
У страху і сум"ятті.
А думки - руйнівні,
Як вуглини в багатті.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: «Ода відкритій душі» – щирий і світлий твір, де звучить любов і турбота про власну внутрішню сутність. У ньому відчувається прагнення зберегти чистоту й силу душі, яка є храмом любові та оберегом.
virchi: Кожна людина має свій хрест – власні гріхи, провини, випробування, але водночас і свою любов, мрію, пам’ять, які підтримують і ведуть уперед. Повторюваний мотив «у кожного» створює відчуття універсаль
у Вас