Ковбасу украв я у крамниці,
Небагато там було - кільце,
І отримав пару раз по пиці.
Не задАрма обійшлось м"ясце.
Продавчиня, жіночка бідова,
Не здіймала гвалт на все село.
Пояснив їй, що вмирать готовий:
ТРИ дні в роті й ріски не було.
Пожаліла бідного хлопчину,
Обіцяв їй наколоти дров,
То ж дала мені одну хлібину
Й пляшку пива. З тим я і пішов.
Та фортуна, мабуть, бабця-злюка,
Не дала далеко відійти.
Ковбаса зчинила спрагу. Мука!
Випив пива - десь взялись менти.
Звідки в глушині цій поліцейські?
У селі їх зроду не було.
Трясця б їм, невдачам тим житейським!
Невезіння й тут мене знайшло.
"Що ж це ти,- говорять,- паруб"яго,
Розпиваєш, значиться, спиртне?
Це - громадське місце. Неповагу
Занесемо в протокол." "Я ж не..."
"Так, чекай-но, де квиток військовий?
Ах, відсутній зараз документ?
В ТЦК - дзвінок і ти - готовий,-"
Мовив й по плечу поплескав мент.
Лишенько! Три місяці ховався
Я від ТЦК в цій глушині,
Втрапити у військо побоявся.
Хай їй біс, цій прОклятій війні!
Відкупитись від війни не зможу.
Отже доведеться пропадать.
Хто ж то знав, що ковбасу негоже
Пивом де попало запивать?!
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 174 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
