Вдихну зимовий свіжий ранок... Лишу позаду сум минулих днів... Вберу у коси сонячний світанок... Як ніби обійняти він зумів... Побачу все навколо наче вперше... Бо знов прокинулась від свого сну... Робитим кроки знов до нових звершень... Збиратим успіх на своїм шляху... Здавалось от дійду до кінця року... І видихну напругу всіх зусиль... Не оглянулась, а вже З Новим Роком покрокувала до нових подій... То ж відпочинок, часом, лише сниться... На вечір втома... Ранок повен сил... І день за днем, за роком рік несеться... Такий шалений наш життєвий плин... Хтось тихим кроком... Хтось гучним галопом... А хтось на крилах крізь життя летить... А озирнешся часом ненароком... Роки проходять як єдина мить... Та головне не відстань в наших кроках, важливо скільки в кроках тих життя... Плодами маєм міряти ми роки... Найкращим й світлим повнити буття!!!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Сумно, п. Таміло. Чомусь за нас самих вирішують нашу долю чужі старі діди. Дивно. Огидно. Та тільки подавляться вони тим ягням. Ось побачите!
у Вас 
