Засіяв поле і зросив сльозами... Життєву ниву здобрив чужий біль... Чекає пан тепер зібрать врожаю... А Бог врожаю знов чомусь не дав! Узяв насіння щоб зростити пагін, ті, що зросли з корінням виривав...чуже не заважало відголосся... Та сходу й росту чомусь не діждав... Розчистив поле там знайшов фундамент, хтось по цеглинці його там збирав... Чиїсь лишились там душевні рани... Не зауважив, будувать пішов... Став будувати дім, щоб мати щастя, однак чомусь все валиться фронтон... Бо він чужому болю десь підвладний... Бо там нема в фундаменті основ... Хотів плодів зібрати в гарнім саді, та сам раніше пагони зрубав... Тому лиш для краси навколо квіти... Бо пустоцвіт байдуже засівав... Шаленим кроком можна йти в сьогодні... Змінити місце, де і не бував... Та лиш фундамент всіх минулих років, де б не пішов... Завжди з собою мав... І сіючи комусь до серця болю... Збирай смиренно власний урожай... Бо кожен має власний вибір й волю... Що сіяв шляхом, те і пожинай...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
