І ти також зустрінеш серця зраду... Ядом напоїть рідний, милий погляд... Так принесе у Всесвіт рівновагу... Залишить попіл і нетлінний спогад... Як зрадив вірність, вірним будеш довго... І там, ти вірність сам свою загубиш... Бажань своїх на смак пізнаєш повно... А потім, що любив, на вік забудеш... Як біль завдав... Жагу свою відчуєш... Палатимеш у власних почуттях... Аж поки ницість від коханої відчуєш... Що зраджений... І в серці своїм жах... Принизив любляче? Сам станеш на коліна і проклинатимеш свою гординю... Бо та, яку в Богині сам возвисив... Розтопче щастя в гіркоті полину... Скажеш чому? Спитаєш Бога защо? І може лиш тоді урок засвоїш... І зрозумієш чужу душу нащось, ту що завдав колись безмежно болю...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Дуже сильний, гострий і водночас глибокий вірш. У ньому відчувається не просто критика, а біль за правду, справедливість і відповідальність перед людьми. Особливо влучно з
virchi:Дуже образний і глибокий вірш. 🌿 Стільки різних перевтілень — і зрештою все одно повернення додому. Особливо сподобався фінал: простий, але дуже сильний. ❤️
у Вас 
0
