Після обстрілу рашистів
Я пішов на свій город,
Щоб нарвати трохи листя
З базиліка на компот.
Глип! Лежить щось на городі,
Дуже схоже на шахед.
Так і є. Якийсь добродій
Скерував його в кювет.
Я ковтнув тягучу слину,
Увійшов зненацька в раж,
Взяв отой шахед на спину
І поніс у свій гараж.
Перестріла баба Зіна,
Вже готує репортаж:
"Що несеш? Де взяв?"З-за тину
Вмить розгледіла вантаж.
Я викручувавсь уміло
І брехав, як тільки міг.
Тут поліція поспіла:
"Красти зброю - то є гріх,-
Кажуть,- діду, Боже правий!
Певно, вас попутав біс.
Це тепер майно держави.
Не йдемо на компроміс."
Заперечував я сміло:
"Цей трофей - добро моє.
І не ваше, хлопці, діло,
Що мені Господь дає.
Пригодиться у господі
Небом посланий шахед.
Буде в мене на городі
Чепурний, новий штахет."
Не вдались мені рулади
Про вподобаний шахед.
Ледь не втрапив я за грати
Через свій менталітет.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-4: