Ціна життя. Воно безцінне
Лиш для людини і ріднІ.
А для суспільства? Неодмінно
Нам скрізь навішають брехні.
У дійсності проста людина...
Завжди знецінена вона.
Чи виживе бідняк, чи згине,
Йому в суспільстві - гріш-ціна.
А ті, що мають владу й статки,
Еліта людства панівна,
Породистих сімей нащадки,
Яка їм нинішня ціна?
Усі пихаті і чванливі,
З жагою вищості. Однак
Ціну наразі справедливу
Складе їм ядерна війна.
У тій війні страшній, скаженій,
Не буде прихистку ніде.
І, певно, у вогні геєни
Все людство в муках пропаде.
Ех, люди, люди, що це з нами?
Не цінимо чуже життя.
Воно дароване богами
Планеті всій не без пуття.
У своєму вірші ви застерігаєте від моральної сліпоти та закликає до переосмислення справжньої цінності людського буття незалежно від соціального статусу. Так, правильно робите, бо почасти забуваємо, що ми ж усі - ЛЮДИ...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn: Що це Ви, пані, таке кажете? Ви могли насолоджуватися і тоді, коли я публікував мої вірші. Якщо б Ви хотіли. Варто було просто не читати моїх. Мої вірші аж ніяк не можуть перешкод
leskiv: Цікаві думки. Але не всі люди такі безстрашні і наполегливі в молоді літа. Я часто намагалась пробивати чолом стіни. Чоло розбивала, а стіни стояли непорушно.