Ціна життя. Воно безцінне
Лиш для людини і ріднІ.
А для суспільства? Неодмінно
Нам скрізь навішають брехні.
У дійсності проста людина...
Завжди знецінена вона.
Чи виживе бідняк, чи згине,
Йому в суспільстві - гріш-ціна.
А ті, що мають владу й статки,
Еліта людства панівна,
Породистих сімей нащадки,
Яка їм нинішня ціна?
Усі пихаті і чванливі,
З жагою вищості. Однак
Ціну наразі справедливу
Складе їм ядерна війна.
У тій війні страшній, скаженій,
Не буде прихистку ніде.
І, певно, у вогні геєни
Все людство в муках пропаде.
Ех, люди, люди, що це з нами?
Не цінимо чуже життя.
Воно дароване богами
Планеті всій не без пуття.
У своєму вірші ви застерігаєте від моральної сліпоти та закликає до переосмислення справжньої цінності людського буття незалежно від соціального статусу. Так, правильно робите, бо почасти забуваємо, що ми ж усі - ЛЮДИ...
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavysjka: Болить і болітиме завжди. І дійсність є страшною. І прикро коли чуєш від тих, хто далеко від війни : "НУ ТА ЩО ХОЧЕШ, ТО ВІЙНА"... То про що мова може бути, що наш сусід нас має зрозуміти?
klavysjka: НЕ думаю про від'їзд і жодного дня нікуди не тікала. Я українка. Я боляче та соромно за тих, хто кричить за кордоном, що вони дітей ховали від війни. ПОстає питання - А ТІ, ХТО НЕ ПОКИНУ УКРАЇНУ,
у Вас 
0
