Не зовсім вірш, але все таки рядки, які існують...
Як швидко минає час, нічого не залишаючи
по собі
Минають довгі роки, а за вікном одне й
те саме,
Як колись, і під ногами чорно-білі смуги.
Ті люди, які колись хотіли бути другом,
Як наслідок наклали руки.
Їхні очі такі пусті і в них немає світла
зовсім,
Їхні ноги ведуть їх по дорозі долі...Може
досить?!
Уже немає сили йти і залишились тільки
мрії,
Які колись плекали ми, коли були і ще
дітьми малими.
А зараз світить сонце як тоді, і падають
дощі,
Змиваючи сліди минулого з душі, а може
залишаючи нові?!
І то не ті, які хотіли ми...
Минає день і гаснуть ті невинні очі,
Які колись дивилися на тебе.
А зараз де вони?! Де той прекрасний
погляд,
Який ти прагнеш віднайти у натовпі,який
проходить поруч?! 2005 р.
Додав: antologic (14.09.2009)
| Автор: © Андрій Олеськів
Розміщено на сторінці : Життя... , Олеськів Андрій
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 2330
# закладок
? очі , смуги , Мрії , погдяд , натовп
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 6
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин ( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ Ludmilka : Чудовий вірш!!! Дуже сподобалось!!! Дякую!
kraynyuk46 : Дякую за вірш, пані Таміло! Ваша правда, "кровосісі" нашої Неньки ще не перевелися, і чи переведуться взагалі. ***Вітаю з Новим роко kraynyuk46 : Дякую, пані Таміло! leskiv : Дякую. Писала вірша, думаючи про міндічів(бліх) у нашій країні, які не дають Україні (Коту) нормально жити.
у Вас 
1
Вітаю Вас з Новим 2026 роком!