З неба до землі

З неба до землі

Не цвітуть соняшні мрії
радість вже не сяє
Бо життя твоє чудове
відходить у мить
Попрощатися з Тобою
як вітер прощаєсь
Не можливо - бо прощання
триває весь вік

Не можливо - що сказать бо
що усі є люди
Що життя твоєго Бабцю
не забудем ми
Це так мало щоб вложити
в наші пусті груди
Це замало щоб спокійно
діждатись весни

Нам лишилося зложити
блакитнії квіти
І за земним тут звичаєм
покласти вінці
Й розійтися онімілим
знаючи що світить
На нас Твоє добре сонце
З неба до землі

П Онишканич

...