...світ, все ж, не без добрих людей

Я щасливий, бо в мене така країна!

Я щасливий, бо в мене така сім’я!

Я щасливий, бо серцем і тілом єдиний,

Щоб добром майоріла земля!

Я радію дзвінкій малечі,

Я радію всім Вам щодня,

А це значить: підставлю плечі,

Коли враз Вас торкне злидня.

Мить за миттю бажання жити

Родить в серці безліч ідей,

Бо я хочу довести світу,

Що він, все ж, не без добрих людей.

Хай з-за рогу близькії обухом

Б’ють частенько в найгірший час,

Не впаду я ніколи духом,

Бо живу не для себе, - для Вас.

Хтось поставить це все під сумнів,
Безперечно, святих нема,
Але й прагнень нема – це сумно,

І душа знов самотня..., сама...

Очі, ніби, усе розуміють,

От якби заглянуть до грудей,

І побачити, і повірить,

Що світ, все ж, не без добрих людей...