Я не шукаю, я знакоджу. Я не дивлюсь, я просто бачу. І бути неможливого не може, Коли відкрив в собі удачу. Все проминає в намаганні Змінити долю, досягти Чогось в житті. Немов в останнє Здійснити наміри свої. В порожніх спробах розібратись Марнуємо себе в війні. І починаємо стидатись Тих, хто ми є, або були. Я зупинився, вимкнув звук. Звільнив думки, поринув в тишу. І спогадів мільярди рук Туди понесли, де залишив Своє буття. Відкрив я очі... Нарешті пробудився я Від темної, німої ночі. До мене повернулася душа. Все, що так прагнув - несуттєво. Є речі набагато глибші. Щоб не пройшло життя миттєво. Щоб пригадати значно більше. Ні, я не хочу, і не знаю... Є тут і зараз... Я і Ви... Я не живу, я просто граю. В театрі серця і душі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
