Вибрати долю для себе, віру вселити в думки, пальцем тикнути у небо і промахнутись таки. Шум тишину розтинає, робить уже назавжди висновок: далі немає сенсу іти до мети. Йти і благати пощади біля понищених ніг, плакати так від досади, знати ніхто щоб не міг. Взяти б на раз закопати сумніви глибше на дно, темним життям вишивати біле як смерть полотно...
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 1520 чол.
у Вас # закладок
Автору за твір:
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 0
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
