Які б умови не творила доля, які пороги,кладені життям, не змушувала б нас долати воля і гордістю і щирим каяттям, завжди залишишся простою людиною без помочі,на жаль, пронизаною голкою гіркою, обернешся на гальмівну педаль. Завжди, як високо не ніс би, свою,набиту попелом пиху, впадеш у бруд людської віспи, впадеш з високого даху. Не я творила для народу ганебні почуття усі, отруєну на себе воду в спотвореній він лив красі. Завжди обхляпаний людською ненавистю до фінішу повзеш, тоді,коли подати вже рукою ображений до ниточки ідеш на старт сценарію німого, туди й назад, і так завжди, не зрозумівши головного, даремно воскресаєш ти…
Дякую!))Там і не декілька слів,а й цілі рядки замінювати можна.))Скільки б авторів не взялося його відредаговувати, стільки б зовсім різних варіантів отримали б. Хоча,думаю у в поезії жодне слово просто так не написане..)))
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
5
