Ти не одна, у тебе є ще світ, Ти не одна залишилась у ньому. Тебе жене безжалісний ліміт, А він один у просторі німому. Прислухайся до шепоту сердець, Відчуй на мить короткий дотик болю, Не думай, що колись буде кінець, Створи омріяну щасливу долю. Не треба слів, вони відбитки сліз, І ними стелиться ілюзії дорога, Усе ще жаль і клекіт смутку скрізь, Твоя душа – то цінний дар від Бога. Нехай ні жаль, ні смуток не щадять, А ти усе ж залишишся собою, Ти не одна, і хай тобі кричать, Ти не одна, бо ти живеш з любов’ю.
|