Я проходив твоїми дорогами,
Марив зустріччю знову і знов,
Марно мріяв німими облогами,
Запалити ображену кров. Ти стояла за гордими мурами,
замотавши на голос свій шаль,
Несла жертву слабкими фігурами,
Але вела цю партію вдаль. Тільки рима лягала по листу,
флірт дурманив-конопляні трави,
Лиш знаходив я вхід в твою пристань,
ти палила її попід гавань.
| 
у Вас 
0
