Аби була ти поруч і якби Чужа рука не волокла огребом, - Нізащо б я цілунки не згубив, А приберіг сьогодні їх для тебе. Хмільна душа прозора аж до дна, Немов вода із чистої кринички, - Була всю ніч відкритою вона Для гарної, відверто, молодички. Забувся вранці швидко діалог І пристрасть почуття нараз спалила. Вона ні звинувачень, ні вимог, Як ти, буває часом, не робила. Живе – живим!.. Куди мені ще йти, На тебе схожих вже нема, можливо? Не сердься, люба, та за те прости, Що я такий нещасний і щасливий. Прости мене, що жити я люблю Керуючись не розумом, а серцем. Прости за те, що болю завдаю, Коли від мене чуєш ти тепер це. Прости…
Плакати вже є кому, Катю. Чи може просто співчуваєш дружині, так вона цього в мене не любить на відміну від "нещасного і щасливого"...
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Цей вірш - ще один приклад поезії, народженої війною, це викрик люті та бажання помсти за ворожу атаку. Кожен рядок як це окреме побажання-заклинання на знищення ("Хай в безодню кане", "
leskiv: Дякую за коментар. Інколи дивлюся ролики на ютубі. Вони надихнули мене на написання цієї римованої думки. З досвіду моєї матері і тітки знаю, що не для всіх українців чужина стала рідною домівкою. Ал
у Вас 
0
