Весела молодість, як пташка, Махнула здалеку крилом. Вона бездумно й нароспашку Повсюди лізла напролом. Вона не відала утоми, Кінців не бачила та меж. Життям залюблену свідомість Мою вона приспала теж. Химерні сни минулих років Життя розвіяло, мов дим. Глибокий слід бездарних кроків Глузує з мене поміж рим. Гортаю пам’яті сторінки Щоденно порухом думок. В душі бринить уперто й дзвінко Розчарування голосок. Життя жорстоке і нещадне Скресає тихо й без прикрас. Я наче карлик безпорадний Між Гулліверів повсякчас. На дно життя, в його глибини, З вершин доноситься: - Ганьба!.. Нелегко Богові людину Створити з вічного раба.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ruhlyvy:Пане Артуре, я мав би Вам тут щось втішне сказати, але я ніколи не казав і не кажу того, чого не думаю. Україна не обрала Чорновола на Провідника і тим прирекла себе н
ruhlyvy:Пане Артуре, про мене геть усе - у моїх творах! Читайте і вчіться, бо в мене є чому повчитися! А у тих, хто єлей ллє навкруги, нічому не вчіться, бо вони - гірші за
у Вас 
1
