Весела молодість, як пташка, Махнула здалеку крилом. Вона бездумно й нароспашку Повсюди лізла напролом. Вона не відала утоми, Кінців не бачила та меж. Життям залюблену свідомість Мою вона приспала теж. Химерні сни минулих років Життя розвіяло, мов дим. Глибокий слід бездарних кроків Глузує з мене поміж рим. Гортаю пам’яті сторінки Щоденно порухом думок. В душі бринить уперто й дзвінко Розчарування голосок. Життя жорстоке і нещадне Скресає тихо й без прикрас. Я наче карлик безпорадний Між Гулліверів повсякчас. На дно життя, в його глибини, З вершин доноситься: - Ганьба!.. Нелегко Богові людину Створити з вічного раба.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
ivanpetryshyn:Ну, ображати іншого- це, мабуть, ваша сильна сторона. До речі, я вашої оцінки не просив. Чи дуже сильні ваші творіння, я ще не дивився, але
ruhlyvy:Отож, Бог таки допоможе! А Вам має ще капітально допомогти пан Гонта, бо всяк інший Адмін на його місці давно закрив би Вашу сторінку за Ваш ХРОНІЧНИЙ флуд, і бажання
ruhlyvy:Пане Іване, Ви, вибачаюся, вдалися до відвертої ДЕМАГОГІЇ! Вам - про Київ, а Ви - про бузину! :-) Стосовно ж того, щоби втекти з Америки, то ми з жінкою вже майже пенс
у Вас 
1
