Беззвучною ходою, півбосою ногою, по вулиц"ЯХ" блудять примари, Не люди,а тіні, на світ з павутиння, у пошуках свіжої тари. Залиті очі болем, дешевим алкоголем, від ночі і до ранньої роси, нікому не цікаво, яке у них є право, бо признають лише бездомні пси. Вночі іде до міста, у пошуках,поїсти, удень на це в них вето, а я дивлюсь з балкону, й підкинути старому, тихенько намагаюсь сигарети. Оглянеться довкола, підніме й суне кволо з словами :дякую малий, Не бачу вже п"ять діб, мабуть помер цей дід, а хто крім мене знав що він ... ... живий ...
|