Кошмарна ніч...Коли ще можна потік годин вважать за ніч, нічим не цінна й не спроможна сказати просто, в чому річ. Що зробить мудрого для тебе без змісту й суті кожен день, що сутінки відправлять в небо, залишать звук глухих пісень. Хоч і не віриш, але долю ти проклинаєш лиш тому, що у причині свого болю немає докорять кому. Лиш уявіть коли уперше собаку випустить на лід - отак і ти, поки не вмер ще, невміло тулиш душу в світ.
|