посипались з долонь пістряві сни і спогадами б'ються в клітці тіла. у сірості очей душа зітліла, не дочекавшись голосу весни. повільно до небес летить невміло, лишаючи ланцюг думок тісний. навіки засина в руках зими і димом розтає у марі білій. розплющиш очі і не бачиш неба, безпомічний і безпорадний, як амеба ти далі рухаєшся внікуди. прокинся! може час тобі іти? та досить спати. все життя тікає. навчись відчути смак земного раю.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
kraynyuk46:Дякую, п. Таміло, за коментар. Це не тільки сумно, а й дуже боляче. І найстрашніше, що такими зрадниками виявилися люди, яких ми добре знаємо,
у Вас 
Гарно! Оце дід мало не втрапив у халепу! :s-